"Мене посадили на блокатори статевого дозрівання у 13, тому що сказали, що я транс"- Історія жаху детранзиціонера
Мені сказали, що перехід — це єдиний спосіб жити життєздатним життям, але блокатор змусив мене писати кров'ю, а лікар сфальсифікував мої записи. Вони забрали моє самопізнання і залишили мене назавжди пошкодженим.
Огляд
Джонні Скіннер описує, як його соціально та медично перевели у тринадцять років після того, як гендерний терапевт посилив його комплекси щодо того, що він був жіночним, аутичним хлопчиком, вихованим у церковній родині. Призначивши спіронолактон, естроген, а пізніше імплантат блокатора статевого дозрівання на два роки, він зазнав важких фізичних побічних ефектів, які лікарі проігнорували. Зараз йому двадцять три, і він детранзиціонувався, він попереджає, що медикалізація неповнолітніх позбавила його самопізнання та залишила його з постійними проблемами зі здоров'ям.
Повне узагальнення відео
Джонні Скіннер розповідає, як, будучи жіночним хлопчиком з діагнозом аутизму, вихованим у строгій лютеранській родині, у тринадцять років він сказав матері, що, можливо, є трансгендером, після того як подивився на чоловіків-візажистів та перехід онлайн друга родини. У травні 2016 року гендерний терапевт з комплексної програми гендерних послуг Мічиганського університету відокремив його від матері та підігнав свої зауваження під його комплекси, сказавши, що геї хочуть маскулінних партнерів, і що його жіночна сутність означає, що йому буде важко знайти кохання, представляючи медичний перехід як єдиний шлях до життєздатного життя. Протягом кількох місяців клініцисти призначили спіронолактон і естрадіол, а через два місяці після його чотирнадцятиріччя йому імплантували в руку блокатор гістреліну ацетату, який вивільняв антиандрогени майже два роки. Джонні описує катастрофічні фізичні наслідки. На спіронолактоні він страждав від запаморочень і непритомності; після імплантату у нього розвинулася гематурія, жахливі спазми м'язів усього тіла та нетримання сечі, через що він пропустив більшу частину свого першого курсу. Його матері довелося місяцями боротися, щоб пристрій вилучили, і він каже, що лікар сфальсифікував його медичні записи. Він також каже, що ендокринолог навмисно зупинив його ріст, стверджуючи, що високі жінки менш привабливі для чоловіків, і в тринадцять років відправив його з матір'ю до магазину для дорослих з візиткою терапевта, щоб купити жіночну білизну та реалістичні грудні імплантати, піддавши його впливу секс-іграшок та розділу БДСМ, що приголомшило його матір. Живучи як трансжінка з тринадцяти до двадцяти одного року, Джонні спочатку вірив, що у нього захворювання мозку, та інтегрувався в суспільство, проте він захворів і розчарувався. Зустріч із щасливими, неконформними дорослими геями допомогла йому усвідомити, що його власне самопізнання було вкрадено. Зараз йому двадцять три роки, і він детранзиціонувався майже три роки тому, він відмовлявся від екзогенного тестостерону, щоб його тіло могло відновитися природним шляхом, але він продовжує страждати від сексуальної дисфункції, хронічного нетримання сечі, болючих кісткових наростів біля суглобів та зупиненого, фемінізованого статури. Він наголошує, що хоча дорослі можуть робити інший вибір, підштовхування дітей до медичного переходу позбавляє їх того безпечного, впевненого розуміння себе, яке приходить лише через органічне самопізнання.